###Карпати - Закарпаття 1:0. Перемога, вигризена з м’ясом ###

Львів. Стадион "Україна". 11 000 глядачів

Головний арбітр: Євген Венгер (Київ)
Аситенти: Станислав Боклажко (Київ), Микола Левко (Чернівці)

"Карпати" - "Закарпаття" 1:0

Гол: Кузнецов 90+3

"Карпати": Тлумак, Трубіч, Годвін, Гурулі (Ткачук 76), Мілошевіч, Федецький, Кожанов (Батіста 68), Ощипко, Кузнецов, Голодюк, Худоб'як

"Закарпаття": Бабенко, Микуляк (Артеменко 46), Браіла, Зотов, Болохан, Козоріз, Трішовіч (Ксьонз 71), Гомес, Давидов, Андронік, Леандро (Ситник 83)

Попередження: Козоріз 26, Андроник 46, Болохан 64

Вилучення: Годвін 45+1

«Ми їдемо до Львова за очками» - саме такими були передматчеві слова епатажного тренера ужгородців Ігора Гамули. Але наставник лукавив. Правильніше було б сказати так: «Ми їдемо до Львова за очком». Ну і справді. Навіщо «Закарпаттю» перемога? От дивно просто – за весь другий тайм «Закарпаття» створило два напівмоменти. І це все в останні хвилини, коли «Карпати» штурмували ворота Бабенка. В обох випадках по воротах Тлумака пробивав Давидов – елемент небезпеки присутнім був, але не більше. А більше й згадати нічого – у першому таймі гравці «Закарпаття» кілька разів прострілили у штрафний, а найбільше ударів по воротах Тлумака наніс Артем Федецький – то головою то грудьми він переривав ті самі простріли і скидав м’ячі голкіперу.

«Карпатам», у принципі, теж похвалитися нічим. Більшість атак нічим небезпечним не закінчували. Доходячи до штрафного весь львівський креатив починав крутитися на місці, підбирати м’яча під себе, віддавати незрозумілу передачу… Словом, легкої і розгромної перемоги, на яку багато хто сподівався, не вийшло. «Закарпаття» мало намір грати на нічию і зробило для цього усе, що змогло.

Хоча, якби гравці «зелено-білих» були трішки точнішими, усе могло б закінчитися ще в першому таймі. Перший тривожний дзвоник біля воріт Бабенка – втрата позицій ужгородськими захисниками. Худоб’як і Кузнецов на лінії штрафного заплутали оборону суперника і вони загубили Кожанова, який опинився абсолютно не прикритим. Денис м’яча отримав, але забув, що з ним треба робити. Замість того, щоб просто пробити по воротах, він почав бігти у напрямку кутового прапорця. Момент було втрачено.

Наступним запам’ятався Годвін. Ні, до вилучення справа ще не дійшла. Наразі Самсон у незвичному для себе стилі відкрився для передачі зі штрафного і потужно пробив головою у ближній верхній кут – Бабенко з труднощами відбив м’яча. За мить хороша нагода в Голодюка – оборонці необачно вибили м’яча просто на хавбека «Карпат» і той сходу зарядив у верхній кут – забракло буквально сантиметрів, м’яч лише зачепив хрестовину…

Перший тайм закінчувався. Залишалося зіграти ще кілька секунд. У центрі поля Годвін виборов м’яча в Микуляка, але круглий відлетів на кілька метрів. Нігерієць кинувся його наздоганяти, Мукуляк за ним. Що сталося далі сказати важко. Було помітно, що Годвін відмахнувся. У Микуляка потекла кров, його замінили, Гамула сказав, що перелом носа. Годвін побачив перед собою червону картку і покинув поле. «Карпати» залишилися в меншості.

Помічено, що по перерві «Карпати» грають краще. Самі гравці кажуть, що справа уся в головному тренері, який у роздягальні, проаналізувавши перший тайм, вносить швидкі корективи. Та у цьому випадку треба було вносити корективи іншого характеру. У центрі поля «Карпати» залишилися з двома гравцями – Голодюк і Худоб’як. Обоє – футболісти атаки. З одного боку, «Закарпаття» не атакувало, тож не було сенсу ставити нового хвилеріза. А з іншого – мало що Гамула скаже своїм гравцям! Може він після вилучення накаже своїй команді повним ходом йти вперед і здобувати перемогу? Але ні. «Закарпаття» продовжило захищатися, а «Карпати» вийшли на другий тайм з тим самим складом. Хоча, невдовзі, не надто активний Кожанов покинув поле, замість нього вийшов Батіста.

Якби «Карпати» грали за класичною схемою 4 – 4 – 2, пара Кузнецов – Батіста, мабуть, була непоганою. Зараз же ситуація інша. Обоє гравців є одноплановими, класичними центрфорвардами. Дуже непогано виходило, коли Батіста змінював Кузнецова у середині другого тайму. Останнім часом Кононов експериментував, ставив обох гравців. За винятком одного гола, в кубковому матчі проти донецького «Металурга», порозуміння в цих гравців на полі практично не було. На фланзі атаки, за задумом, мають грати швидкі і технічні гравці – Кополовець, Зеньов, Кожанов, Гурулі. Батіста, зрештою, не повільний, та й технікою не обділений, але габарити видають його місце. Воно в центрі, а не на фланзі. Та у цьому матчі, в Кононова і виходу особливого не було – він випустив Батісту у пару до Кузнецова. Сказати, що бразилець загострив гру, мабуть не можна. «Закарпаття» продовжувало грати від оборони, пройти їхні редути було дуже важко.

…Йшли останні хвилини гри. «Карпати» дуже хотіли перемогти і масовано атакували. Здивувати Зотова і компанію якимись хитрими передачами не вдавалося, тож на нападників посипалися навіси, правда, доволі простенькі. Суддя додав три хвилини. Гравці «Закарпаття» вже бачили себе в роздягальні, дописували до турнірної таблиці одне очко у свій актив.

І тут пішла остання хвилина. На правому фланзі м’яча отримав Федецький. Навіс? Ні, він вирішив сам продертися до воріт. На швидкості пройшов одного гравця, змістився до самої лінії, розхитав іншого і побачив, що Кузнецов, який звільнився від опікуна чекає на передачу на куті воротарського майданчика. За мить хвалена оборона «Закарпаття» розвалилася як будиночок з карт. Федецький віддав м’яча Кузнецову, той його зупинив (!!!) і піднявши очі пробив повз голкіпера. Що у цю секунду робили гравці «Закарпаття»? Дивилися… Фантастика. Гравці «Карпат» змішалися в одну «зелено-білу» зграю. Найбільше дісталося автором гольової передачі – Федецькому. Його так спресували з усіх боків, що лікарі надавали йому допомогу. Однак, Артему навіть не варто було на поле повертатися – суддя просвистів тієї ж миті, як гравці з Ужгорода розвели м’яча у центрі поля.

Неймовірна перемога, яка, однак, залишає дуже багато питань до гри «Карпат». Від їхньої хочеться більшого…

Ігор Гамула, головний тренер «Закарпаття»

- Важко щось сказати. На останній хвилині гол пропустили… Не можу нічого сказати, мені треба відійти. Це як по голові удар, ніби відро води вилили. Нічого не передвіщало такого. Ми не мали програвати, до того ж другий тайм грати в більшості. Просто образливо, що у нас деякі гравці, які на заміну виходять, не розуміють, що мають робити. Вони надувають губи, бо в основу їх не поставили, неохоче на заміну виходять. Те саме в нашій домашній грі було. І той і той підсилити мали, кудись втекти, а вийшло що? Ситник загубив м’яча і нам забили гол. Ми не мали програвати, але це футбол, тим він красивий, тим він хороший. Вітаю «Карпати», які в меншості не склали рук і добилися перемоги. Але ми не мали програвати, однозначно. Мені важко, правда, чесно, щось аналізувати, якісь дії, моменти. Я не бажаю нікому на моєму місці зараз бути. Можна пропустити гол, там один, два, але в такій ситуації бути нікому не побажаю.

- Ну, гра хоч вам сподобалася?

- Хороша, нормальна гра, я не говорю, що «Карпати» не заслуговували виграти, але ми не заслуговували програти. Розумієте?

- Забагато симулювали ваші гравці…

- Ви маєте на увазі чорненького бразильця? Ні? Симуляції всякі бувають. От один до симулювався до перелому носа. Падіння всякі бувають, от він упав об траву, вдарився. Точніше, симулював. (сміх в залі)

- Об лікоть…

- Та ні, об траву. Нормально все симулював.

- Здивувало, що команда в більшості у другому таймі була і продовжувала грати на нічию…

- Та чого ж? От було два моменти – Давидов двічі…

- Це були контратаки…

- А у нас тактика така була. Від оборони грати. І «Карпати» теж все правильно грали. Ніхто не розкривався – тільки «Карпати» полізли вперед, відразу пропустили контратаку. А в нас задача була – забити в контратаці.

- Чижевський в команді?

- Звичайно. Він отримав неприємну травму. Він зараз дуже здорово виглядає. Ми йому волосся перефарбуємо, паспорт переробимо ще пограє. Але волосся ми обов’язково перефарбуємо. Я кажу, що я лисий, а ти сивий, якось не гарно, давай, мовляв, обоє пофарбуємося (сміх в залі).

- Ще є питання? (Це питання від прес-секретаря Юрія Назаркевича)

- А розкажіть ще чогось…

- Перший тайм ваш.

- Та яке там…

- І симуляція ваша…

- Яка? Та що об траву?

- Об Лікоть

- Та ну, він же впав.

- А інші?

- Які? А ваші там лежали (регіт в залі). Це рахується? Дякую, з перемогою вас.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Я думаю, що всі бачили непросту гру. Це дербі. «Закарпаття» націлилося на те, щоб не пропустити, тяжко було пройти їхню оборону пройти. Вилучення Годвіна спутало нам всі карти. Але я вдячний гравцям, за те що вони до кінця грали, боролися за перемогу. Так перемога і прийшла. Ми стільки матчів програвали «на прапорці» і Боженька зверху бачив, що нам теж треба допомогти. Але в першу чергу це заслуга гравців, вони все зробили для того, щоб перемогти.

- З точки зору тренера і команди, яка перемога важливіша: ця чи така як розгром «Зорі» і «Оболоні»?

- Сьогоднішня перемога дуже важлива. Ця перемога набагато приємніша, солодша, вона дасть поштовх команді. Вони грали «через не можу». Виграти в меншості дорогого коштує. Вони будуть розвивати як особистості.

- Чому в заявці не було Кашчелана і Лазаревскі?

- Не потрапили в склад. В нас 18 гравців. 16 з них – польові. В минулому матчі не пройшли Петрівський і Кополовець. Зараз Лазаревскі і Кашчелан. Вони тільки адаптовуються до команди, до гравців. Зараз іде чемпіонат. Якби на зборах вони з нами були, адаптація відбувалась би швидше. Зараз їм не просто. Тому побажаю сили волі. Щоб вони довели, що є гравцями високого рівня. Вони нам потрібні. Я вірю, що вони це доведуть.

- Ви сказали, що вилучення Годвіна сплутало карти. Вважаєте, що до вилучення команда грала краще?

- Звичайно. Але бракувало швидкості прийняття рішення, гостроти в передачах. Просто ми вперше за чемпіонат зіткнулися з такою обороною. Вся команда в обороні стоїть. Не просто зламати їхній захист. Моменти були, хоч і небагато. В таких іграх найголовніше забитии перший гол і чим швидше. Тоді по-іншому все було б.

- Годвіна буде покарано?

- Розберемо, подивимося. Чи там аж настільки він нафолив, що заробив червону.

- Кажуть, в суперника перелом носа…

- Так? Подивимося. Грали ми з «Металістом», в Тарасенка теж був перелом носа, нікого не виганяли. В таких матчах будь-яка відмашка може до травми призвести. Я не думаю, що Самсон навмисно грав. Ймовірно, це був ігровий момент. Але претензій до судді нема, як на мене, він відсудив досить кваліфіковано.

- В останні 10 хвилин команда грала дуже агресивно. Чому вона так не грала протягом всього матчу?

- Працюємо... Взагалі, ми ставимо завдання зіграти агресивно. Думаю, тут проблема в іншому. Ми давно не грали на цьому стадіоні. Може це моя помилка, що ми не тренувалися тут. Забули наше поле. А нам треба вигравати на своєму стадіоні, показувати атаквавльний футбол.

- Ви мали намір випустити Кополовця?

- Хотів. План був зовсім інший. Але його довелося змінювати.

- Таке було враження, що ви не чекали на масовану оборону «Закарпаття»?

- Очікували ми на це. Відвикли від поля. Щось може не виходило. Але фізично команда добре готова.