Матч у Львові виявився надзвичайно напруженим. Зійшлося двоє приблизно рівних за силою суперників, жоден з яких не хотів поступатись. Футболісти обох команд продемонстрували величезну самовіддачу і боролись практично за кожен cантиметр поля. Загалом, закономірним результатом поєдинку (в чому, до речі, погодились після гри обидва тренери) мала б бути нічия. Проте наприкінці матчу помилка захисників „Закарпаття” призвела до взяття воріт Бабенка і принесла львів’янам три очки. Як зазначив на післяматчевій прес-конференції Богдан Бандура, можливо, гравці ФК „Львів” просто трохи більше хотіли перемогти. Налаштованість львівської команди на гру була помітна ще перед початком зустрічі, коли гравці утворили на полі „енергетичне коло”. А одразу після стартового свистка голкіпер ФК „Львів” Бабак, який у цьому матчі вперше зайняв місце у воротах замість Паньківа, закликав львів’ян йти вперед (мабуть, з надією забити швидки гол). Львівські футболісти і справді спробували з перших хвилин пошукати щастя біля воріт суперника, однак створити щось небезпечне у них не виходило. У свою чергу гравці „Закарпаття” провели стартові хвилини в обороні, а перший удар по воротам львів’ян, який, щоправда, пролетів значно вище, лише на 14-й хв. наніс Кополовець. Очевидно, що тренер „Закарпаття” Петро Кушлик був незадоволений такою грою своєї команди. Він активно давав вказівки своїм підопічним і навіть погрожував заміною одному зі своїх гравців. Треба сказати, що настанови Кушлика вплинули на футболістів ужгородського клубу, бо у середині першого тайму „Закарпаття” перехопило ініціативу і притисло львів’ян до власних воріт. А на 29-й хв. закарпатці мали два дуже гострі моменти, і якби не реакція голкіпера ФК „Львів”, долю гри було б вирішено вже у першому таймі. Спочатку Кополовець „накрутив” двох львівських захисників, віддав пас на Бундаша, а той з лівого флангу навісив у штрафний майданчик: Микуляк пробив головою, але Бабак у карколомному стрибку перевів м’яч на кутовий удар. Подача кутового пройшла низом і одразу кілька футболістів ФК „Львів” і „Закарпаття” пропустили м’яч, аж поки він не дістався Козорізу. Півзахисник ужгородської команди практично розстрілював ворота з лінії штрафного майданчика, але знову львів’ян виручив Бабак. Це було двічи ненайреальніші можливості „Закарпаття” пробити львівського воротаря. Решта часу першого тайму пройшла без гольових моментів, а обидва суперники намагались перш за все не пропустити. У другому таймі малюнок гри не змінився: була та ж сама силова боротьба і непоступливісь. Мабуть, захисники ФК „Львів” полегшено зітхнули, коли після перерви не побачили на полі Бундаша (його замінив одробаха), який хоча й не мав нагоди відзначитись, але обряче потероризував оборону львів’ян у першому таймі. Як з’ясувалось після гри, заміна була викликана у зв’язку з ушкодженням нападника „Закарпаття”. На початку другої 45-хвилинки дещо зігранішими виглядали закарпатці, яким час від часу вдавались хороші комбінації. Але користі з цього була мало, оскільки всі гравці ФК „Львів” до останнього відпрацьовували в кожному епізоді і особливо грамотно діяли в обороні, захищаючись майже всією командою. Під час атак „Закарпаття” лише Мазяр і Рябовол знаходились ближче до центрального кола, очікуючи на швидку можливість контратаки. На 60-й хв. одна з таких контратак мало не призвела до відкриття рахунку в матчі: Мазяр прокинув м’яч між двох захисників і перешкодою для взяття воріт у львівського форварда був лише Бабенко, який, втім, вчасно зорієнтувався і вибив м’яч практично з-під ніг нападника. А вже за чотири хвилини вже Бабак змушений був рятувати свою команду від пострілу Микуляка зі штрафного удару. Гра надалі проходила у змінних атаках, і здавалось, що вже так і закінчиться сухою нічиєю. Та на 81-й хв. Г.Баранцю, який не встиг провести на полі і кількох хвилин, вдалось те, чого так прагнули футболісти обох команд впродовж цілого матчу. Красива і, головне, швидка комбінація львів’ян закінчилась виходом віч-на-віч з Бабенком Б. Баранця. Удар Бориса голкіпер відбив, але на добивання зіграв Григорій Баранець, який і вивів ФК „Львів” уперед. Футболісти „Закарпаття” спробували відігратись, але їм просто не вистачило часу. Кінцівку матчу львівська команда провела в обороні, вибиваючи м’яч подалі від власних воріт. Трибуни до фінального свистка підтримували львівських гравців. Цікаво було спостерігати, як вже у доданий арбітром час Бабак запитував у одного з уболівальників, скільки вилин залишилось до закінчення матчу. Зрештою, львів'яни зберегли свої ворота недоторканими і вимучили таку важку для себе перемогу.
