###Волынь переиграла Закарпатье ###

Волынь - Закарпатье 3:2
Голы: Пищур, 7, 15 (с пенальти), 69 - Платонов, 66 (с пенальти), Прокопченко, 90+2

Волынь: Недилько, Ковалюк, Циркуненко (Полянский, 81), Карковский, Лопес, Кинаш (Подригуля, 90+1), Лисовой (Марковец, 88), Дручик, Пищур, Павлов (Жук, 46), Карасюк (Ковальчук, 78)

Закарпатье: Бабенко, Ильчишин (Прокопченко, 59), Чижевский, Калиниченко, Браила (Шендрик, 54), Деркач (Бурый, 75), Платонов, Микуляк, Жерш (Ярош, 46), Давыдов, Андрухов (Степанков, 52)

Александр Пищур во второй раз в сезоне забил три мяча. Если не учитывать пенальти, то оба раза ему ассистировал Ярослав Кинаш. Но по сравнению с тем, что было на пресс-конференции любая игра теряет свой интерес. Итак, цитата с сайта www.fc.volyn.net. Автора называть не стоит, думаем.

- Сьогодні нам потрібно було вигравати з двозначною цифрою. Але футболісти настільки слабко розуміють, що від них хочеш, настільки вони трясуни, настільки переживають за цей м'яч... Вже на останньому тренуванні я давав їм вправи, щоб футболісти 70-100 метрів обігравали фішки. Ведення, ведення, ведення... Ведення на високій швидкості. А сьогодні тільки один Кінаш зробив прохід на 15 метрів, віддав пас і ми відразу забили гол. Усі решта бояться цього м'яча як вогню - це проблема дитячої школи. Якщо хтось зі школи потрапить у фінал, вони туди не поїдуть, якщо виграють. Бо в них гри немає, діти б'ють по аутам. Я взяв з нашої школи в команду Марковця – 1993 року народження, Подригулю 92-го року, Циркуненко, Павлов, Жук, Карасюк – всі 91-го. Ніхто з них родзинку не показав. Поки Циркуненко єдиний заробляє плюс. У нього поки не вистачає м'язової маси, але через два-три роки все буде. Всі решта настільки... бояться цього м'яча. Як навчили в школі – так і є. Це гравці, які навчені грати гарячково на результат. Виграють і вже не грають. Я це відчуваю, бо дивлюся усі ігри нашої школи. Вони не будуть грати в якісний футбол. Вони будуть пуляти м'яч, щоб зберегти цю перемогу. Інфарктна команда...

Пищур відіграв сьогодні за дві команди. Він забив п'ять м'ячів: два в свої ворота і три в чужі. Зробив пенальті і на останній хвилині в центрі втрачає на голому місці м'яч, розводить руками і нам забивають другий гол... Якість потрібна, немає у нас якості. Саме страшне, що ця молодь мене розчаровує. Не хочуть вони цю родзинку показувати. Чотири виходи один на один і б'ють відразу. Я даю завдання: завести м'яч у воротарський майданчик, а вони в карний бояться зайти. Що це за футболісти? Вони в карній зоні повинні грати. Грати у футбол. Задачі куди-небудь пульнути м'яча, повірте, ми не вчимо. Я втомився їм пояснювати любити м'яч, берегти м'яча, обігравати і згодом вирости у хороших гравців. І нічого з них не буде. Я розчарований грою страшно. Я бачив молодь, я бачив як талановита молодь грає. З них нічого не буде. Я їх тільки що усіх сварив і оштрафую. Майбутнє футболу у цих гравцях я не бачу. Вони завели мене страшно. Не хочуть грати. Вони повинні вигравати і показувати гру з м'ячем. Може б ми програли 5:4, але я побачив, що хлопці обіграють, грають з м'ячем, це мені подобається. А коли вони виграли, а завтра потворно зіграють з Оболонню, то це буде дикий жах. Я туди дивлюся. Я їм довіряю, а вони бояться м'яча. Ось і вся радість.

- Віталій Володимирович, можливо у молоді перевантаження? За збірну часто грають...

- Які перевантаження? Ви ж бачите, Павлов музику не читає. Він не розуміє куди йому бігти і що робити. Він вхолосту бігає і не чіпляється за м'яч. Це фактор: футболіст талановитий чіпляється за м'яч. Він повинен відчувати. А йому йде передача і тільки тоді він просинається. Починає тоді бігти, починає його трусити, починає танцювати... і це постійно продовжується. Перший тайм ми грали фактично в десять чоловік. Яке перевантаження? Колись Буряк, Блохін грали за олімпійську, за національну, за дубль, за основний склад...

Фізично наша команди, ви бачили, що сильніше готова за Закарпаття. Відчутно сильніше. І якби ми використали моменти, то голів було б мінімум шість. Просто боялися грати і припускалися помилок. Прості втрати м'яча, а на тренуваннях цього не буває. Виходять на гру - мандраж і все. Не хочуть.

Зараз ми працюємо в ощадливому режимі. Багато індивідуальної роботи, різні нестандартні вправи для розвитку. Для мене гра в один дотик – це страшно. Так є моменти, коли можна так грати. Але коли є простір потрібно на швидкості працювати з м'ячем. Та вони під час гри пуляють м'яча вперед, аж холод по шкірі йде...

- Чому не склалося добре зіграти в Охтирці і що ви очікуєте від гри з Оболонню?

- Я свою думку про Охтирку сказав на прес-конференції. Я сказав про суддю. Не йде мова, що він дав два пенальті, хоча від цього ми програли. Якщо ви дивилися, він з перших хвилин не давав грати. Суперники падали і кричали. А він свистить, хоча там взагалі нічого не було. Я проти свистків і нам, і ім. Ну я не знаю. Суддя повинен сидіти ось тут, на трибуні, а футболісти нехай собі грають. Розумієте. Він не дає грати ні їм, ні нам. Якби судді не свистіли, то там би рука відлетіла, там вухо відіграло. Це так, як повинно бути. Але це таке. Суперники нас боялися і збивали темп. Перші двадцять хвилин ми мали перевагу. Пропустили і відразу забили. Полянський проспав подачу. А потім Ковальчук привіз два м'ячі. Ну боїться він грати. Його не можна на поле випускати, а я його ставлю. Бо він луцький і я хочу щоб він заграв. Я йду на це і думаю, що він буде виконувати поставлені завдання, бо він тренований. На тренуваннях він все виконує, а в грі порушується ігрова дисципліна. Відбір, підкат, перехват, швидко назад, а він вийшов на перший тайм і не має жодної подряпини! І всі три м'ячі нам забили з-за нього. Коли суддя дав пенальті після криків рука-рука, у наших гравців порушилась віра в перемогу.

Вони не хочуть грати. Я кажу давайте підтягнемося до лідерів. Давайте. Але тут їм потрібно себе заставити. У них не та сила волі. Немає українських футболістів. Бачите хто шорох задає: Бангура і два бразильці. Українські футболісти ледь ходять, немає характеру. Заплатять великі гроші і все.

Я вам казав. У футбол грають Голодний, Злий і Мислячий. Ось Охтирка була голодна і зла. Бо якби вони не виграли, то все керівництво, всіх тренерів там би розігнали... Повірте що я ніколи так детально не працював, як працює з цією молоддю. Я і всі наші тренери. Як ми їм усе пояснюємо, проводимо заняття, показуємо, розказуємо. А їм не цікаво. Я дивлюся, а очі порожні. Не хочуть. А де знайти в Україні футболіста. Всі, котрі щось ледь-ледь вміють, вже на контракті в Шахтарі, Динамо, Дніпрі, донецькому Металурзі. Де їх взяти? У нас на Волині раніше було 90 тренерів, а зараз 106. Але жодного талановитого футболіста зараз на Волині немає. Ось Подригуля 92-го року і Марковець 93-го року. Він росте і думаю через два роки себе покаже. Щоправда він не голодний, але в якійсь мірі має злість і мозок. Тому 50% у нього є, а решту потрібно добавляти. Я думаю, якщо йому давати бутерброди без червоної ікри, а замість масла маргарин І трохи яловичини, щоб почувався впроголодь, тоді з нього щось може буде – щоб знав куди і чого прагнути. Циркуненко Павло злий, мислячий і голодний, бо худий. Йому потрібно потрійну порцію. У нас – як в армії, він їсть подвійну порцію, бо зріст два метри і розмір бутс 48-й. Я його люблю, бо він розуміє футбол. Проте якби наша команда зіграла так, як грала на зборах, то ми виграли б із страшним рахунком. В Охтирці команда не така кваліфікована, Закарпаття краще набагато. А суддя той якби не судив, то ми б там ніколи не програли б. Навіть цією командою...-

Хоча я надто згустив фарби. Вже починаю відходити. От я задоволений тим, що у нас сьогодні був характер. Ми молодою командою обіграли лідера - це не так просто. Я піду зараз цим піжонам потисну руку. У нас дуже цікава команда, я вам скажу. Будемо працювати.

А з Оболонню буде все нормально - не переживайте. Якщо судді нас не будуть чіпати, то буде нормально. Ми розберемо гру і зіграємо, як потрібно. Витримаємо ігрову дисципліну і все буде добре. Навколо сьогоднішнього матчу було дуже багато розмов, але я попередив усіх гравців, щоб вони не ганьбилися перед уболівальниками. Нехай ми програємо, але будемо грати. Раз ми сьогодні перемогли, значить ми сильніші.

Ви пам'ятаєте, що я хотів дограти виключно молоддю. Але подумалося про уболівальників. Вони хочуть перемог, щоб ми забивали м'ячі, щоб суперникам був опір і в Луцьку була б команда. Дітьми без досвіду, які ходять ще в школу і на перший курс інституту результату не буде. Ні в одній команді немає стільки молоді. В нас є потенціал. Є ще Гущин 91-го року народження, Приндета 93-го року, який ногу зламав. Він молодець, бо самий злий. Ото стрибнув і зламав ногу. Шкода, що він зараз пропускає. Так що я думаю, що якби ми не втратили очок 15 просто так, то зараз були б зверху. Ця молодь і в минулому році у нас була, просто не всі грали. А зараз трохи стріпонулись і вискочили на третє місце.