###Закарпаття - Динамо 1:0. Історична перемога ###

Ужгород. Стадіон «Авангард». 9 800 глядачів

Головний арбітр: Юрій Грисьо (Львів)
Асистенти: Олександр Корнійко (Миргород), Олександр Матяш (Полтава)

"Закарпаття" - "Динамо" 1:0

Гол: Трішовіч 54

"Закарпаття": Бабенко, Болохан, дос Сантос (Браіла 90+3), Хауши, Комарницький, Малигин, Гомес, Трішовіч, Райчевіч, Іванов (Бойко 59), Давидов

"Динамо": Шовковський, Да Сілва, Каддурі, Хачеріді, Алмейда, Вукоєвич, Маграо (Гіоане 57), Нінковіч (Зозуля 63), Шевченко, Ярмоленко, Мілевський

Попередження: Бойко 83, Бабенко 90+4 - Каддурі 79, Шовковський 90+2, Хачеріді 90+4

Такого ще не було. «Закарпаття» вперше в історії перемагає гранда українського футболу – київське «Динамо». Гамула зробив те, що обіцяв, коли лише з’явився у руля команди – відібрав очки у Луческу та Газзаєва. А це про щось говорить.

Ще до гри ужгородські футболісти у коментарях журналістам заявляли, що вийдуть на поле і гратимуть у своє задоволення. Єдине, що обіцяли – не осоромитися перед власними уболівальниками. А виявилося, що по-справжньому порадували.

Футбольні фахівці теж зауважували, що команди, які борються за виживання чимось нагадують раненого звіра і здатні попсувати нерви будь-якій команді, незважаючи на статус суперника. Так і сталося. Цього разу чемпіонські амбіції «Динамо» дещо ослабли після поєдинку в Ужгороді

Незважаючи, на те, що тур проводився у середу трибуни «Авангарду» були більш ніж наполовину заповнені. За словами директора стадіону Матвія Бобаля, білети придбали 5130 уболівальників.

Тепер про саму гру. Перший небезпечний момент у грі створили гості. Шевченко віддав з центра поля передачу у розріз на Ярмоленка в штрафний господарів, але вчасно вийшов на перехоплення Бабенко. Господарі у відповідь організували непогану контратаку: Гомес по правому краю пройшов свого візаві зробив діагональну передачу на Давидова, Вукоєвіч головою виносить м’яч за межі карного майданчика. Через хвилину вже Давидов виконав непоганий за задумом пас на Трішовіча, але серб не встиг на пас форварда.

Кияни ж подовгу розігрували м’яч, намагалися постійно вивести на ударні позиції Мілевського або Шевченка. Господарі на підступах до власного штрафного досить жорстко зустрічали киян за що арбітр кілька разів призначав небезпечні штрафні, які, майже, постійно виконував Шевченко. Всі постріли Андрія парирував кіпер ужгородців - Дмитро Бабенко. На 39 хвилині гості ледь не відкрили рахунок – передачу Мілевського потужним ударом замикав Ярмоленко. М’яч пролетів у кількох сантиметрах від перекладини.

А на останній хвилині першого тайму вже Мілевський провірив на міцність бокову стійку закарпатських воріт. Завершилася перша половина гри штрафним у виконанні Шевченка і ефектним сейвом Бабенка.

Другий тайм аналогічно першому проходив за домінуванням більш титулованих гостей. На 49 хвилині оборонці «Закарпаття» прогавили Ярмоленка, який увірвався в карний майданчик і пробив у дальній кут, Бабенко кінчиками пальців дотягнувся до м’яча, той трохи змінив траєкторію польоту вдарився об стійку, а від неї відскочив знову до рук воротаря ужгородців.

Контратака господарів у відповідь завершилася справжнім дивом – гарним м’ячем. Активний у складі закарпатців Трішовіч здійснив забіг у штрафну гостей, Райчевіч помітив дії партнера переправив м’яч на серба. Незважаючи на те, що останній перебував в оточенні двох захисників Александар зумів залишити «з носом» Хачеріді та Алмейду, підлаштував собі м’яч під удар і потужно відправив його повз Шовковського у дальній кут. Радості підопічним Гамули не було меж.

Після такого ляпасу від одного з аутсайдерів прем’єр-ліги кияни заграли більш жваво, а інколи навіть і нервово. Ужгородці всі свої дії зосередили на обороні й робили свою роботу досить дієво. Тим не менш, кілька разів господарі змушували своїх уболівальників хапатися за серце. На 74 хвилині Малигін не порозумівся з Бабенком, хто має виносити м’яч, чим ледь не скористався Мілевський. Удар Артема прийняла на себе зовнішня сторона сітки. На 81 хвилині Комарницький не встеріг Ярмоленка, який вискочив з-за спини захисника ужгородської команди і замкнув навісну передачу партнерів, м’яч пролетів у сантиметрах над перекладиною.

На останніх хвилинах гри кияни організували справжній штурм володінь Бабенка, навіть Шовковський під час виконання кутового перекваліфікувався у форварда, але й це не допомагало. Бабенко сьогодні був на висоті, на останній хвилині у карколомному стрибку він парирує потужний удар Вукоєвіча. В додані три хвилини закарпатці витримали кілька гострих атака підопічних Газзаєва і вперше здобули таку важливу і вкрай потрібну перемогу.

Одразу ж після фінального свистка на поле, як зграя горобців рвонули дітлахи. Вони оточили гравців «Динамо» і ледь не стягували з них майки. Як вони зуміли прорвати щільний коридор міліціянтів, яких на цей матч звезли з усієї області, для мене загадка. Гравці ж «Закарпаття» ще довго раділи на полі, дякували вболівальникам за шалену підтримку і роздавали автографи своїм шанувальникам.

Валерій Зуєв, тренер ФК “Динамо” (Київ):

— По-перше, я хочу вибачитися за те, що Валерій Георгійович не зможе взяти участь у прес-конференції, оскільки погано себе почуває, - пояснив відсутність головного тренера Валерій Леонідович. - А по-друге, ми хочемо привітати команду «Закарпаття» з перемогою, вона її сьогодні заслужила. Коментувати ж дії своєї команди, думаю, немає сенсу, власне, як і говорити про те, що було погане поле, багато нереалізованих моментів...

—Тепер доля чемпіонства вирішиться в очному поєдинку з «Шахтарем»?

— Чемпіонат ще не закінчився, думаю, все вирішиться в останніх турах.

— Для вашої команди стало сюрпризом, що «Закарпаття» не закрилося на своїй половині поля, а намагалося грати в комбінаційний футбол на зустрічних курсах?

- Ніяких секретів у цьому не було. Проти нас всі команди налаштовуються дуже добре. Гравці «Закарпаття» були заряджені на боротьбу і чудово підготовлені до сьогоднішнього поєдинку, як в психологічному плані, так і функціонально, тому, повторюся, заслужили перемогло.

— У чому причина невдач «Динамо»?

—Це питання я коментувати не буду. Можна говорити про моменти, коли ми були просто зобов'язані забивати, але не зробили цього. Це вже смішно.

— Склалося враження, що динамівці намагалися завести м'яч у ворота і завдавали мало дальніх ударів. Після продажу Алієва нікому бити?

- При чому тут це? Що, крім Алієва, немає інших футболістів? Час є, думаю, головний тренер розбереться. А футболістам потрібно подивитися на себе з боку і замислитися.

— Команда відпрацьовує на тренуваннях розіграш кутових?

— Так, ми приділяємо дуже багато уваги, як стандартним положенням, так і тактичним діям..

На цьому Валерій Зуєв закінчив спілкування з журналістами. Йому на зміну прийшов головний тренер господарів Ігор Гамула, якого, до слова, зустрічали оплесками та гучними вигуками: “Браво!”

Ігор Гамула, головний тренер ФК «Закарпаття»:

—Я б хотів, щоб ці оплески, якими ви мене зустріли, адресувалися футболістам. Вони просто молодці. Щодо гри, вважаю, ми ні в чому не поступилися «Динамо», можете подивитися на статистику. Ми вийшли не відбиватися, а грати у футбол. Так, в кінці було трохи важко, але це пов'язано з тим, що хотілося зберегти здобуту перевагу. Так що билися вже за те, щоб не пропустити. Наприкінці виручив наш воротар Дмитро Бабенко, але нікого виділяти не збираюся: абсолютно всі зіграли дуже здорово. Ми, напевно, потрапили в історію, оскільки до цього «Закарпаття» ще жодного разу не вигравало у «Динамо ». Звичайно, дуже радіємо — і тренери, і футболісти, але в роздягальні сказав, що головне у нас ще попереду. Адже, якщо надалі все завалити, то цей маленький крок, який ми сьогодні зробили, нівелюється. Як, наприклад, після нічиї з «Шахтарем», коли ми програли три або чотири гри поспіль. Звичайно, за два дні гравцям буде складно відновитися. Тому відразу після гри, відправив всіх в басейн і лазню на відновлення. Коли хороші емоції, то й реабілітація проходить легше. Думаю, ми й надалі покажемо якісний футбол і будемо поступово надолужувати втрачене в першому колі.

— Коли ви очолили «Закарпаття», сказали, що будете відбирати очки у «Динамо» ...

— Як бачите, я ж стримав слово (усміхається). До речі, Валерій Георгійович — мій близький друг і товариш, з ним ми грали ще в молодіжній збірній СРСР і підтримуємо хороші стосунки. Поспілкувалися з ним і сьогодні перед грою.

— Чи перетиналися ви з Газзаєвим, коли працювали в Росії?

- Так, він мене обіграв з ЦСКА 1:0 у Новоросійську. Добре пам'ятаю ту гру, ми непогано виглядали, але десь на 60-й хвилині пропустили прикрий гол, а зрівняти рахунок не змогли. Виходить, що сьогодні взяв реванш у нього. Та це історія. Повторюся, нині нам протистояла дуже сильна команда світового класу. Наші колективи не йдуть ні в яке порівняння. Але я сказав своїм футболістам, що вони найкращі. Для мене це так і є.

— Чи буде схожий настрій у футболістів перед грою з «Оболонню»?

- Я вже сказав, що буде важко цього досягти, адже сьогодні ми віддали дуже багато сил і витратили безліч емоцій. Але ми зробимо все можливе і неможливе, щоб не вдарити в бруд обличчям і провести хорошу гру з киянами.