###Закарпаття - Карпати 1:1. Західноукраїнське дербі ###

Ужгород. Стадіон «Авангард». 2 000 глядачів

Головний арбітр: Михайло Родіоненко (Луганськ)
Асистенти: Андрій Мотика, Едуард Карапетян (оба - Тернопіль)

"Закарпаття" - "Карпати" 1:1

Голи: Микуляк 90+2 - Батістa 28

"Закарпаття": Бабенко, Бойко (Невуче 46), Леандро, Болохан, Гомес, Комарницький, Трішовіч (Микуляк 65), Малигін (Алєксєєв 78), Райчевіч, Іванов, Давидов

"Карпати": Тлумак, Ґодвін, Ткачук, Батіста (Зеньов 67), Худоб’як, Кополовець (Мартинюк 80), Кожанов (Гурулі 75), Ощипко, Мілошевіч, Тубіч, Федецький

Попередження: Батістa 45, Райчевіч 47, Худоб"як 53, Кополовець 63

Матчі «Закарпаття» з львівськими «Карпатами» завжди носять принциповий характер. Тим паче ужгородцям практично вже нема куди відступати, позаду лише перша ліга. Тож необхідно брати очки в будь-якому поєдинку, незважаючи на статус і ранг суперника. А якщо команда ще й з сусідньої області, то матч став своєрідним «західноукраїнським дербі».

Ще за день до гри до Ужгороду почали з’їжджатися вболівальники «Карпат». А на передодні матчу їх кількість зросла приблизно до 600 чоловік. До їх приїзду закарпатська міліція готувалася неначе до початку якихось бойових дій. До стадіону були підтягнуті додаткові сили з районів, а за поведінкою львівських фанів приїхав дивитися головний міліціонер Львівщини. Та й як виявилося такі заходи даремними не виявилися.

Трибуни, де знаходилися фани львівської команди після гри нагадували місце де пройшлося стадо диких кабанів – поламані та попалені стільці, залишки недогорілих фаєрів, величезна кількість стрічок, пустих банок пива та пет-пляшок, якими шанувальники «Карпат» закидали кордон правоохоронців.

Перед початком гри гравці й вболівальники хвилиною мовчання вшанували загиблих під час авіакатастрофи у Смоленську – президента Польщі та інших урядовців польської держави та пам’ять першого тренера львівських «Карпат» Олега Жукова, який у суботу у поважному віці завершив свій земний шлях.

Гра розпочалася досить жваво, гравці швидко розігрували м’яч і але так швидко його і втрачали. Першу більш-менш гостру атаку провели господарі. На п’ятій хвилині подачу Давидова замикав Гомес, удар у аргентинця вийшов заслабким і не зовсім точним. У відповідь Кожанов ледь не вийшов на побачення з Бабенком, але далеко відпустив від себе м’яч, який став легкою здобиччю воротаря закарпатців. На 13 хвилині Райчевіч не зумів скористатися помилкою Ощипка, який підсковзнувся на рівному місці і втратив м’яч, але все ж таки не дав змоги закарпатському чорногорцю віддати передачу чи завдати удару по воротах. Потім хвилин 10 гра проходила у переважній більшості в центрі поля. У львів’ян більшість атак проходила лівим флангом, де активно діяв колишній гравець «Закарпаття» Михайло Кополовець.

Аж на 20-й хвилині змусив вболівальників «Закарпаття» схопитися за серце Артем Федецький, який потужним ударом зі штрафного спрямував м’яч під дальню від воротаря ужгородців стійку воріт. Надійно зіграв капітан «Закарпаття» Бабенко і перевів м’яч на кутовий. А на 22-й хвилині з правого краю у карний майданчик гостей увірвався Трішович, але він надто зблизився до воріт і все ж з доволі гострого кута наважився на удар. Тлумак вірно вибрав позицію і без проблем парирував постріл серба. На 28 хвилині подачу з кутового головою замикав Бойко, прямісінько в руки голкіперу львів’ян. Атака ж гостей у відповідь стала результативною. Знову лівим краю через півполя м’яч протягнув Кополовець, перед лівим кутом штрафного майданчика кількома фінтами Михайло накрутив Малигіна, звільнив собі простір і відмінно закинув м’яч на одинокого Батісту. Бразилійський нападник лише вміло підставив голову і спрямував м’яч у дальній від Бабенка верхній кут. Дмитро у карколомному стрибку все ж зумів дотягнутися до м’яча, але все ж від його руки він влетів в сітку закарпатських воріт.

Вболівальники «Карпат» так святкували гол, що ледь фаєрами не спалили у одного з міліціонерів штани, проте загорілося кілька пластикових сидінь. Пожежникам з допомогою спецзасобів довелося гасити вогнище.

Закарпатці не знітилися від голу й намагалися відшукати шлях до володінь Тлумака, та гості надійно захищалися й не дали господарям можливості створити щось путнє біля власних воріт.

У перерві Гамула провів виховний процес. На поле замість Бойка він випускає ще одного нападника – Чарлеса Невуче. Але бажаних дивідендів для командної гри «Закарпаття» на вістрі атаки це не принесло. Чарлес хоч і чіплявся за м’яч, але завдати прицільного удару, або ж віддати гостру передачу на партнерів у нього не виходило. Лише під завісу матчу він зумів вразити ворота карпатівців, але перед цим лайцмен зафіксував у Чарлеса положення поза грою. У львів’ян непогано у гру в другій половині увійшли Гурулі та Мартинюк, які по черзі випробували майстерність Бабенка дальніми ударами. Зі сторони господарів слід відмітити удар Гомеса, який дугою намагався закрутити м’яч під дальню від Тлумака стійку воріт. Знову Андрій витягує цей удар. У заключні 15 хвилин закарпатці посилили тиск на ворота львів’ян, Гамула випускає третього форварда, але окрім серії кутових та кількох штрафних, господарі нічого не домоглися Матч підходив до завершення, вже на останніх секундах господарі пішли на останній штурм. Гомес віддав на Іванова, той по центру спочатку намагався увійти в штрафну гостей, але вирішив повернути м’яч Микуляку, який знаходився позаду нього. Владислав почав рухатися паралельно лінії штрафної, підлаштував собі м’яч під ударну ліву і пробив. М’яч, неначе більярдна куля влетів поруч зі стійкою у ближній кут воріт.

1-1. Карпатівці не встигли розіграти м’яч у центральному крузі як арбітр завершив поєдинок.

Після цього гравці «Карпат» побігли до своїх уболівальників, а ті перестрибуючи паркан вирішили йти вітати свою команду з здобутим очком. Та такі дії не сподобалися міліціонерам, які намагалися заспокоїти гарячих фанів, заламуючи їм руки за спину. Натомість своїми діями правоохоронці спровокували львівських тіффозі, до того, що ті почали ламати й кидати пластикові сидіння, банки з-під пива та навіть каміння у міліцейський кордон. Лише футболісти «Карпат» закликали своїх фанів до порядку та врятували кількох з них від пояснення своїх дій у місцевому відділку міліції.

Олег Кононов, головний тренер "Карпат":

- Ми не втримали перемогу. У перерві говорив хлопцям, що потрібно агресивніше відіграти в атаці з контролем м'яча. Нам не вдалося виконати установку. У цілому, якщо вважати, що пропустили наприкінці гри, звичайно, прикро, але що робити - це життя, це футбол. Потрібно рухатися далі, іти вперед.

- Чому поміняли Батисту? І як вам сьогодні підтримка вболівальників?

- Він одержав жовту картку, і грав дуже агресивно у відборі м'яча, багато помилявся. Те, що гол забив, він молодець. Випускаючи Зеньова, прагнув підсилити атаку, ішли вперед уже із глибини, по центру.

А вболівальники в нас найкращі . Спасибі їм за таку підтримку й на виїзді і вдома. Сьогодні нам не так вдалася гра, як попередні.

- Зрівняйте гру "Закарпаття" та "Чорноморця"?

- Тут важко порівнювати. Ми перевершували "Чорноморець" за всіма показниками, а тут була більш рівна гра, адже господарям відступати було нікуди. Ми настроювалися на дуже серйозну гру з боку хазяїв, тим більше - це західноукраїнське дербі. Але до всього потрібно ставитися спокійно. Тим більше, якщо згадати нашу першу гру, коли наприкінці зуміли забити гол, а тепер усе навпаки. Ще раз повторюся, життя на цьому не закінчується. У нас є ще поперед матчі, у яких ми здаватися не збираємося.

- Могли б ви похвалити "Закарпаття". Якщо так, то за що?

- Сьогодні з боку обидвох команд було багато помилок. Співробітники стадіону готувили поле, але якість газону, м'яко кажучи, слабенька, через цей багато браку. "Закарпаття" слід похвалитиза те, що боролися до останньої секунди, і це принесло результат. А нам не вистачило контролю м'яча, іноді в простих моментах віддавали суперникові м'яч. Виручив і Бабенко, в епізоді, коли Мартинюк завдавава удару, пробивав дуже здорово. Молодці "Закарпаття".

- Суддівство вас задовольнило?

- Здається було багато свистків. Гра була не така груба, можна було дати й пограти в певних моментах. А так гра вийшла якась рвана, думаю, що й для нас як тренерів, так і для вболівальників. Суддівство гарне, коли його практично не помітно.

- Як ставитеся до поведінки ваших уболівальників - зламані стільці і так далі?

- Що я можу сказати. Вони вболівають, підтримують свою команду, що є, то є .

- На грі позначилося, що ви грали практично через три дні?

- Думаю, так. Нам не вистачало свіжості.

Ігор Гамула, головний тренер "Закарпаття":

- Добрий вечір.

Бачить, Боженько, все бачить (авт.: показує пальцем у стелю). Ми не мали права сьогодні програвати, дуже серйозно настроювалися на гру. Перший тайм дуже здорово виглядали в командній грі й у швидкості, але упустили один момент і одержали необов'язковий гол. У перерві зробили перестановки - спочатку нічого не виходило, але вірив у хлопців до кінця, випустив третього гравця, щоб урятувати гру. Дякую футболістам, що все-таки вдалося «додавити» суперника. Багато було штрафних, кутових, багато флангових передач. Все-таки наприкінці Рижий виручив, він же й повинен виручати адже він Рижий - щасливий. Ми його як джокера й випустили. Це очко дуже дорого коштує, адже знаєте, у якій ситуації ми нині перебуваємо. Наступна гра в нас стане матчем смерті, 15 квітня ми приймаємо "Чорноморець". Це буде вирішальна гра, у якій визначиться, хто гідний місця під сонцем.

Ще раз повторюся, Бог усе бачить. У Львові ми не повинні були програвати - на 93 хвилині після обрізки Ситника в центрі поля, а на лівому фланзі в нас була проблема, травма в Браїли.

Зараз, коли йшов на прес-конференцію Олега Кононова зустрів і сказав йому: Боженько, він усе бачить , він у відповідь - Я все розумію. Взагалі, жодних претензій. Хоча, напевно, прагнули перемоги, але це футбол.

- Результат гри начебто б закономірний, а як ви ставитеся до того, що на матч призначають суддю, який живе в місті, команда з якого є фактично головним вашим конкурентом?

- Ми й самі спочатку не зрозуміли. Але з моєї ініціативи сказав, що нічого не потрібно робити, нехай усе залишається, так як є. Дії суддівства не коментую, але трошки арбітраж на правій стороні мені не сподобався. Карапетян - українець, Ка-ра-пе-тян - українець? З вірменським паспортом, напевно (авт.: сміх у залі).

- Оцініть вболівальників обидвох команд?

- А ви самі підіть і подивіться трибуни з лівої й правої сторін. Вдячний нашим уболівальникам, які незважаючи на те, що їх було набагато менше підтримували нашу команду. А ці хлопці, коли "Карпати" забили гол, думав, що "наші" приїхали й настав час іти здаватися й піднімати руки нагору. Усе почало диміти, вибухати, уже хотів біля себе начальника служби безпеки посадити, а то думаю все…

- Ви боялися за особисту безпеку?

- Так ви що, я ж жартую. (авт..: сміх у залі). Чого ж мені боятися? Уболівальники бачите які, фанати вони є фанати. У Росії часто зустрічався із уболівальниками "Спартака", ЦСКА. Це, що було сьогодні, ще квіточки в порівнянні з тим, що витворяють уболівальники "Спартака" на Лужниках, якщо команда погано грає. Сьогодні тільки 12 сидінь поламали, а там по 300, 400.

- Що сказали хлопцям у перерві?

- Сказав, що здорово граємо, і ми повинні й зобов'язані врятувати гру. І не тільки забити, але й виграти. Якщо хтось голову "повісить", краще на поле нехай не виходить.

- Ви вірили в цей гол?

- Я завжди вірю у свою команду, тому, що вона в мене найкраща.

- Малигін сам попросився на заміну або це була тактична заміна?

- Тактична. Треба було рятуватися, щось робити. Як бачите вдалося.

- До матчу. Це все-таки втрата двох або знайдене очко?

- Для нас зараз будь-яке очко на вагу золота. І зараз не рахуємо загублене або знайдене, ми намагаємося брати очки. "Карпати" є "Карпати", не даремно вони зараз перебувають на п'ятім місці. Хоча ми налаштовувалися тільки на перемогу.

- Ви сказали, що нічого не боїтеся, а не чи боялися ви сьогодні програти?

- Це футбол, тут хтось виграє, хтось програє. Повторюся, мотивував команду тільки на перемогу, але могло трапиться що й програли б, але не трапилося.

Усім спасибі. До побачення.

(Гамулу журналісти проводжають оплесками)